Методи функціональної діагностики
Об'єктивну оцінку роботи різних органів прокуратури та систем організму дозволяють зробити методи функціональної діагностики — дослідження функцій з допомогою технічних приладів та апаратів. Функціональна діагностика допомагає встановити ступінь порушення роботи органів та систем. Функціональні здібності досліджуються як у дорослих, і у дітей.
Сучасну медицину неможливо уявити без цього розділу. До роботи у відділеннях та кабінетах функціональної діагностики допускаються середні медичні працівники, які пройшли відповідну спеціалізацію та успішно виконали всі екзаменаційні вимоги.
Існує безліч методів, за допомогою яких оцінюються фізіологічні параметри людини. Розглянемо найпоширеніші.
Методи функціональної діагностики у кардіології
Електрокардіографія (ЕКГ)
Основний функціональний діагностичний метод у кардіології. За допомогою ЕКГ проводиться дослідження діяльності серця як у нормі, так і за наявності патології. Основа методу - реєстрація та аналіз електричної активності клітин міокарда. Сама реєстрація проводиться із застосуванням спеціальних приладів – електрокардіографів. Отримувана крива, що реєструється («записується») - це електрокардіограма - графічне відображення динаміки різниці потенціалів в точках накладання двох електродів (позитивного і негативного).
Ці електроди розташовуються певним чином. Їхнє взаємне розташування називається електрокардіографічним відведенням. При записі ЕКГ використовуються 12 відведень: 3 стандартні і 3 посилені однополюсні відведення від кінцівок і 6 однополюсних грудних відведень.
Запис електрокардіограми допомагає діагностувати та спостерігати в динаміці такі стани:
- інфаркт міокарда,
- зміни у роботі серця при ревматизмі;
- вади серця;
- ІХС;
- гіпертонічна хвороба;
- всі види аритмій;
- інші патології серцево-судинної системи
Холтерівське моніторування (ХМ-ЕКГ)
Добове моніторування роботи серця за Холтером - безперервний запис ЕКГ протягом 24 годин. Даний метод електрокардіографії дозволяє відстежити роботу серця не тільки у спокої, а й за різних навантажень — як фізичних, так і психологічних.
На тіло пацієнта накладаються електроди, реєстратор ЕКГ кріпиться на грудній клітці, на плечі або просто носиться пацієнтів у невеликій сумці через плече. Пацієнт веде щоденник своїх дій за часом - сон, прийом їжі, підйом сходами, ділові переговори і т.д. Пацієнта слід поінформувати, що він повинен вести свій звичайнісінький спосіб життя.
ХМ-ЕКГ широко застосовується при труднощі в діагностиці аритмій, а також для оцінки антиаритмічної терапії.
Велоергометрія (тредміл-тестування)
Тредміл-тест є записом електрокардіограми із застосуванням зростаючого ступінчастого фізичного навантаження, яке пацієнт отримує на велоергометрі. Цей спеціальний велотренажер дуже точно дозує інтенсивність навантаження. ЕКГ записується у 12 відведеннях (модифіковані відведення Mason-Likar).
Даний метод застосовується в діагностиці ІХС та порушень ритму, а також є тестом навантаження при клапанних пороках серця і станах після інфаркту міокарда.
Добове моніторування артеріального тиску (СМАД)
Метод, у якому портативний переносний апарат реєструє рівень артеріального тиску та показники серцевого ритму пацієнта протягом 24 годин. СМАД дозволяє виявити «гіпертонію білого халата», провести оцінку антигіпертензивної терапії, що проводиться. Метод застосовується при таких станах:
- прикордонне підвищення артеріального тиску;
- вперше виявлене підвищення артеріального тиску;
- поєднання ГБ з ІХС, судинною патологією головного мозку - з метою виявлення критичних порогів підвищення артеріального тиску;
- артеріальна гіпононія;
- синкопальні, або непритомні стани в анамнезі.
Методи функціональної діагностики у неврології
Електроенцефалографія (ЕЕГ)
Метод, заснований на реєстрації та аналізі біоелектричної активності клітин головного мозку. Для дослідження на шкіру голови пацієнта накладаються електроди. При записі електроенцефалограми проводяться проби із закриванням очей, роздратуванням світлом та звуком, гіпервентиляцією (пацієнта просять зробити кілька глибоких вдихів та видихів).
Мета дослідження – виявлення епілепсії, аневризм, гематом, пухлин та інших патологій головного мозку. ЕЕГ використовується при панічних атаках, отруєння, істерії, а також для оцінки зрілості кори головного мозку у дітей.
Електронейроміографія (ЕНМГ)
Метод, що дозволяє досліджувати електричну активність м'язів. ЕНМГ допомагає визначити та оцінити швидкість проходження імпульсу по нервовому волокну. Даний метод використовується для діагностики патології периферичної нервової системи та таких захворювань, як міастенія, міопатія, міоклонія, бічний аміопатичний склероз, м'язова дистонія. Електронейроміографія показана за наявності у пацієнта таких скарг:
- м'язова слабкість;
- м'язові спазми, судоми, посмикування;
- схуднення кінцівок.
Ультразвукова доплерографія магістральних артерій голови (УЗДГ МАГ)
Метод дослідження судинного кровотоку головного мозку. В основі методу - зміна частоти звукових хвиль, відбитих від твердих компонентів крові, що рухаються.
УЗДГ МАГ – скринінгове дослідження, показане при підозрі на гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт), а також пацієнтам зі скаргами на головний біль, біль у кінцівках за відсутності патології в самих кінцівках.
Дуплексне та триплексне кольорове сканування магістральних артерій голови
Найбільш сучасний та інформативний метод. Колірне сканування дає можливість побачити як судини головного мозку, так і тканини, що їх оточують. Дослідження проводиться за допомогою ультразвукового сканера. На моніторі просвіт судини може бути показаний як поздовжньому, так і в поперечному напрямку, що дозволяє оцінити і стан просвіту і стінки судини, і напрям і швидкість кровотоку.
Дуплексне та триплексне сканування допомагає виявити стенози та закупорки, а також уроджені патології судин, визначити вплив хребта на стан хребетних артерій.
Методи функціональної діагностики у пульмонології
Спірографія
Спірометрія – метод оцінки функції зовнішнього дихання (ФЗД) за допомогою спеціального апарату – спірометра, спірографія – графічне відображення результату дослідження. Визначається життєва ємність (об'єм) легень , прохідність дихальних шляхів, максимальна вентиляція та інші показники. При спірометрії ФЗД оцінюється при спокійному диханні, форсованому вдиху-видиху, після фізичного навантаження, а також після вдихання бронхолітика.
Спірографія незамінна при діагностиці та оцінці результатів лікування бронхіальної астми, пневмонії, бронхітів.
Пікфлуометрія
Метод діагностики та оцінки результатів лікування бронхіальної астми. Проводиться за допомогою пікфлуометра – спеціального градуйованого приладу. Вимірюється пікова швидкість видиху.
Пульсоксіметрія
Метод застосовується як експрес-діагностика дихальної недостатності. Проводиться за допомогою пульсоксиметра, що складається з електронного датчика, що закріплюється на пальці пацієнта та електронного блоку з комп'ютерною програмою. Пульсоксиметрія дозволяє визначити насиченість киснем гемоглобіну артеріальної та венозної крові – сатурацію. У нормі сатурація артеріальної крові – 95-100%.
Ми розглянули найчастіше використовувані та ефективні методи функціональної діагностики захворювань, що використовуються в кардіології, неврології та пульмонології. Медична сестра функціональної діагностики має пройти спеціалізацію перед тим, як приступити до роботи з даного напряму.
Більшість методів ФД такі, що процедуру проводить саме медична сестра, лікар робить розшифровку результату. На деяких дослідженнях присутність лікаря потрібна (тредміл-тест), деякі методи проводить лікар (доплер, УЗД), медсестра асистує та веде запис.
