Сестра

Судоми, причини та їх прояви
Судомами називається неспецифічна реакція організму на прояв зовнішніх та внутрішніх подразників, які призводять до неконтрольованих пацієнтом раптовим нападам скорочення м'язів, що триває різні проміжки часу.
Найчастіше під час судом хворі схильні до втрати свідомості. Джерела виникнення судом (тобто судомного синдрому) можуть відрізнятися: від вроджених дефектів, спадкових хвороб і патологій, до пухлин та інших набутих причин. Подібний синдром може бути викликаний банальним сильним емоційним перенапругою і різким підвищенням температури тіла хворого (переважно, коли пацієнт – дитина).

Важливим критерієм визначення причини нападу є вік обстежуваного, де виділяються 4 основні градації:
· 1 група – у дітей віком до 10 років – захворювання: ЦНС, епілепсія, лихоманка, дитячий церебральний параліч;
травматичні ушкодження головного мозку; вроджені збої обміну речовин; · 2 група – вікова категорія з 11 по 25 років – травми та пухлини головного мозку, токсоплазмоз та ангіома;
· 3 група – пацієнти віком 26 – 60 років – запальні процеси, новоутворення та метастази головного мозку, а також вплив надає зловживання алкоголем;
· 4 група - люди похилого віку старше 61 року - коло причин виникнення судом помітно розширюється, з'являється ряд так званих "старечих" захворювань, крім того існує ризик передозування при застосуванні лікарських препаратів.

Узагальнюючи, можна сказати, що факторів виникнення судом, як серед дорослих, так і серед дітей безліч, а значить, надання допомоги ключовим моментом буде саме пошук аспекту причини появи синдрому.
Процес надання невідкладної допомоги
При визначенні лікування необхідно пам'ятати два основні моменти, а саме – комплексність та точна спрямованість дій. Якщо розглянути докладніше, то: підтримати життєдіяльну функцію, усунути безпосередньо самі судоми, знизити внутрішньочерепну гіпертензію.

Розбиваючи дії по етапах, можна скласти наступний алгоритм послідовних маніпуляцій:
1. Запобігти падінню (при втраті свідомості), зручно розташувати постраждалого в горизонтальному положенні та повернути голову хворого на бік;
2. Дати можливість повітрю безперешкодно надходити до органів дихання, попередити травми в момент судомних спазмів та спазм м'язів щелепи;
3. Провести медикаментозне втручання (краще дочекатися кваліфікований персонал команди служби екстреної допомоги) – здійснюється самостійно або у ситуації крайньої небезпеки, коли зволікання – реальна загроза життю, або за наявності відповідної медичної освіти. Необхідні препарати, як правило, знаходяться в пунктах медичної допомоги, а, скажімо, у домашній аптечці їх знайти досить складно (якщо тільки хворий не страждає на судоми систематично).

Зазначений принцип дій підходить для більшості випадків судомного синдрому (фебрильні судоми), але не є універсальним, тому що причини спазму можуть бути специфічними (наприклад, при травмах хворого рухати не можна і т.д.). Після припинення нападу необхідно обов'язково звернутися за професійною медичною допомогою.