Догляд за хворим при гіпертонічній хворобі
Щоб правильно здійснювати догляд за хворим при гіпертонічній хворобі та своєчасно та грамотно планувати сестринський процес, розберемо визначення самого захворювання. Отже, гіпертонічна хвороба – захворювання, що супроводжується таким патологічним станом, як гіпертонія чи гіпертензія.
Артеріальна гіпертонія або гіпертензія - підвищення артеріального тиску, яке обумовлено неприродними реакціями організму на певні фізіологічні ситуації (стрес, спека, соматичне захворювання). При артеріальній гіпертензії виникає розбалансованість систем, відповідальних за підтримання артеріального тиску у межах норми.
За рекомендацією ВООЗ (Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я), підвищеним артеріальним тиском прийнято вважати АТ від 140/90 мм рт. ст. Гіпертонічна хвороба – захворювання, провідним симптомом якого є схильність до артеріальної гіпертензії. Чинниками ризику виникнення гіпертонічної хвороби прийнято вважати:
- генетичну схильність;
- хронічні стресові ситуації;
- часті важкі фізичні навантаження;
- відсутність чи мінімум фізичних навантажень;
- психологічні травми;
- незбалансоване харчування (у тому числі підвищене вживання кухонної солі);
- зловживання спиртним;
- тютюнопаління;
- надмірна вага та ожиріння.
Гіпертонічна хвороба донедавна вважалася захворюванням віку від 40 років. Проте в останні роки гіпертонічна хвороба, як і інші серцево-судинні патології, значно «помолодшала» і часто зустрічається в осіб юного віку (до 30 років).
Стадії гіпертонічної хвороби
I стадія - нестійке підвищення артеріального тиску до 140/90 - 160/100 мм рт. ст., можливо протягом кількох днів поспіль. Рівень артеріального тиску нормалізується після відпочинку. Проте рецидиви підйому АТ неминучі. Змін внутрішніх органів при I стадії ГБ немає.
ІІ стадія – рівень АТ від 180/100 – 200/115, є фіксовані зміни внутрішніх органів (часто – гіпертрофія лівого шлуночка, ангіопатія сітківки). Самостійно рівень артеріального тиску нормалізуватися не може, трапляються гіпертонічні кризи . На цій стадії обов'язкова медикаментозна терапія.
III стадія - стійке підвищення артеріального тиску , що досягає рівня 200/115 - 230/130. Є ураження серця, нирок, очного дна. На цій стадії значний ризик виникнення гострого порушення мозкового кровообігу - інсульту або гострого інфаркту міокарда.
Належний догляд за хворим при гіпертонічній хворобі полягає у дотриманні кількох правил:
- створення оптимальних умов праці та відпочинку;
- організація збалансованого харчування (дієта зі зниженим вмістом солі та рідини);
- здійснення контролю за загальним станом та самопочуттям хворого;
- здійснення контролю над своєчасним дотриманням медикаментозного лікування.
Ще до здійснення повноцінного догляду та надання допомоги пацієнтові з гіпертонічною хворобою медичній сестрі необхідно визначити його справжні та потенційні проблеми. Це особливо важливо зробити на ранній стадії розвитку захворювання.
Проблеми пацієнта з гіпертонічною хворобою І стадії
Справжні (існуючі):
- головні болі;
- запаморочення;
- тривожність;
- дратівливість;
- порушення сну;
- незбалансоване харчування;
- напружений ритм життя; відсутність повноцінного відпочинку;
- необхідність постійного прийому лікарських засобів, відсутність серйозного ставлення до цього питання;
- недолік знань про захворювання та його ускладнення.
Потенційні (імовірні):
- порушення зору;
- розвиток гіпертонічного кризу;
- розвиток ниркової недостатності;
- розвиток інфаркту чи інсульту.
Після визначення проблем під час первинного обстеження медична сестра збирає інформацію про пацієнта.
Розпитування пацієнта з гіпертонічною хворобою
Медичній сестрі необхідно з'ясувати:
- умови професійної діяльності;
- відносини усередині колективу з колегами;
- стосунки у сім'ї;
- наявність гіпертонічної хвороби у найближчих родичів;
- особливості харчування;
- наявність шкідливих навичок (паління, прийом алкоголю);
- прийом лікарських засобів: які саме приймає, наскільки регулярно, як переносить;
- скарги на даний момент дослідження.
Фізикальний огляд пацієнта
Медична сестра фіксує:
- становище пацієнта в ліжку;
- колір шкірних покривів, у тому числі наявність ціанозу на окремих ділянках
- рівень артеріального тиску;
- частоту пульсу.
Сестринські втручання при догляді за пацієнтом із гіпертонічною хворобою
Сучасний догляд за хворим при гіпертонічній хворобі включає сестринські втручання:
Розмови з пацієнтом та його родичами:
- про необхідність дотримання режиму праці та відпочинку, поліпшення умов праці та підвищення якості відпочинку;
- про значення дотримання дієти без солі з пониженим вмістом холестерину;
- значення своєчасного систематичного прийому лікарських препаратів;
- про вплив куріння та алкоголю на підвищення АТ.
Навчання пацієнта та членів його сім'ї
- вимірювання артеріального тиску та частоти пульсу;
- розпізнавання перших ознак гіпертонічного кризу;
- надання долікарської допомоги при гіпертонічному кризі;
- методів релаксації та їх застосування у стресовій ситуації та профілактично.
Забезпечення перебування пацієнта у стаціонарі з максимальною користю
- контроль режиму дня, провітрювання приміщень, правильного харчування, включаючи передачі, прийому призначених препаратів, проведення досліджень та лікувальних процедур;
- контроль маси тіла, рухового режиму;
- при виникненні загрозливого ускладнення захворювання терміново викликати лікаря, виконувати всі призначення, здійснювати догляд за пацієнтом як за тяжкохворим.